У які двері піти у сні?

Складна географія духовного світу, в який ми пірнаємо, коли ледь заплющимо очі... Засинаючи, закриваємо двері фізичного світу, потім вікдиваємо двері духовного, паралельного, казкового...чи як там його назвати. Та мені здається, що на "тому боці" відкриваються не одні двері. Чому ж я дійшла до такого висновку. По пунктам розповідаю на основі прикладів своїх сновидіннь: 1. Один із самих яскравих снів в період початку російської агресії відкрив мені таємне заради то все було почате. Я на подвір'ї біля хати моєї мами (біля батьківського дому - тобто моєї Батьківщини). До речі?в моєму селі часто говорять з наголосом на першому складі - БАтьківщина. Проговоріть - є різниця! Так от, сниться - вечоріє, по дорозі прямує чи то кіньми чи то іншим транспортом бандитська зграя. На вид оті самі "казакі", йдуть у наш двір. У сні - відчуття тривоги, безпорадності, жаху, непередбачуваності. Але далі нічого такого, чого можна було б дійсно злякатись, не стається. Так от, ця банда чужинців заходить і в хату преться (у мій дім Україну) і я дивлюся на ноги одного із "заєзжих" персонажів. Великі грубі чоботи, ними той проходить по білому, святковому рушнику. Звичайно, рушничок вишитий візерунками, якими самими вже на пам'ятаю. Чоботи брудні, він вимазує тією грязюкою цей білосніжний рушник. Ах, іще - це не простий рушник, в даному сні він ще й як доріжка на долівці (двійне значення!) Розкладаю по символам (хоча деякі моменти і перекладати не треба - показані так, які і насправді у цьому світі є): рушник з вишитими елементами, тобто та ж сама вишиванка - це наша земля. І візерунки на ній- то багатство, що наша земля нам дарує. А найбільше багатство те, чим наша земля нас годує - хліб в першу чергу. Але ж і все те, що тут зростає та годує нас та наших дітей. Грязюка - то гроші, "Казакі" потоптали нашу землю, заробивши на цьому гроші - у прямому значенні символу сну, але ж і ця каламуть, ця війна , то теж є брудний заробіток на ній. Я абсолютно впевнена - двері до цього сну мені відкрили мої предки (яких я до речі не усіх знаю поіменно, як і більшість українців). Саме вони порівнювали нашу землю із життєдайним рушником - гарна, чиста, вквітчана, з дарами для життя. У полі обідали, розклавши їжу на чистий рушник! Але ж він означає, що це дорога - шлях війни по чистій, живій природі! Саме після таких об'ємних, насичених символами, сновидіннь приходить розуміння того, що я є лише каналом, до якого спрямовується інформація, передана, поєднана у логічний сюжет людьми, що жили до мене та з якими я кровно по'вязана. Далі приклад. А ось коли я вивчала активно англійську, то частенько у сні така була красномовна на цій мові. Балакаю так швидко і так вірно, що аж сама дивуюся. Просинаюся і гептом все забула - за тими дверима, що відкрив мені мозок, натренований вдень, я була така освідчена та белькотіла на ще незнайомій мені мові дуже вправно :). Саме цей сон є звичайним "форматуванням" інформації , що я отримала протягом найближчого часу, і подальшим вкладенням її у підсвідомість. А далі про сновидіння, яке не має нічого спільного з досвідом у цьому житті. Багато років тому приходили мені приблизно такі сни. Я перетинала кордон такого світу - чарівного та незвичайного, що аж згадувати хочеться у всіх дрібницях. Там я розмовляла з незнайомими мені людьми, яких я начеб-то там у сні знала вже довго... на такій мові, про яку я, звичайно, ніде не чула. Щось мені потім через кілька років нагадало ті слова, з мови одного мого знаймого по ФБ друга за Шрі Ланки. Коли він мені проговорив деякі фрази, то мені здалося, що я саме ця мова і наснилася. Але ж це лише здогадки... Такі ось двері мені відчинилися - незнайома країна, інша мова, яку я не вивчала ні до цього сну, ні після... що це? Ще такий приклад. Двері цього сну відкрили мені майже той світ. у якому я знаходжуся зараз. Наснилося, що я познайомилася із хлопцем на ім'я Льоша. Прокинулася та й забула той сон. Як це буває з нами найчастіше - потумкали, до чого ото все та і побігли по своїм справам. Але ж змусив мене згадати той нічний сюжет випадок реального знайомства у стінах міської лікарні ім. Мечнікова. Коли до мене підійшов познайомитись хлопець і сказав, як його звати - в ту ж мить я і загадала його зі сну. Я йому про це розповіла, чим здивувала його. А я не здивувалася? - Ще й як!

А тепер виходить, що ми вибираємо сни (чи вони вибирають нас?), які відкривають двері до різних реальностей. Одної ночі наша підсвідомість планує погомоніти з предками, відзвітуватися перед ними, що у нашому світі коїться та вислухати їх поради. В іншу ніч - ми збираємося подорожувати до своїх попередніх життів. Можливо, якийсь цінний досвід, що схований за тисчі років від нас - може бути цважливим саме у ці дні. Є двері у наше найближче майбутнє, за якими стоїть ваш новий знайомий. Є двері, що краще не відкривати, бо зло, сховане там, може через духовну подорож вашого сну намагатись вирватись у проявлення у фізичному світі! А є двері, які відкриваються лише на мізинчик, бо побачене нас або дуже приємно розхвилює, або розчарує...або - там лежить скарб, заради якого треба ще довгенько попрацювать?? Отже, я хочу побажати усім тільки приємних подорожей у сновидіннях. Щоб вони були лише на краще та допомагали вам зрозуміти свою особистість і ту складну географію подорожей нашої душі..