Я - слон??

Коли мене назвуть слоником чи слонихою - ох, це буде комплімент вищого ґатунку! Бо я себе би порівняла з цією великою та доброю тваринкою, тому що вона виношує свого малюка майже 2 роки. Так і я стільки ж часу пергеруповувалася та виліплювала з думок, снів, з картинок та картонок, купи матеріалів, що хтось би викинув на смітник, із тонни сумнівів, бажаннь та можливостей - свою іншу місію... Нарешті, збулося та розвиднілося, що я слон... ура! І моя дитинка таке вміє: - малювати, - придумувати класні історії, - мудрувати та філософствувати, - запевнювати у перемозі віри та духу попри складнощі життя, - збирати найкращих "творців прекрасного", - бачити найталоновитіших просто поряд - це моя сімя та мої друзі - повертатися на звідані стежки із новими можливостями (обзвонюю своїх колишніх замовників та пропоную співрацю по новим видам діяльності), - планувати та створювати реальність через сни, - найгарніші квіти саджати (у прямому значенні - бо вони очищують простір і надихають на творчість), - бути оптимістом, мрійником та підтримувати у цьому інших.