Фільм "Капелани"

Оновлення церкви через армію... Церква стає більш чуйною та відкритою, духовні отці знаходять свою паству в окопах та у військових гарнізонах. Але ж солдати часто не довіряють капеланам, що "не були в гарячих точках". Подивившись фільм, дйсно виникає бажання піти до таких капеланів на щиру розмову. Особливо сподобалися слова одного з них - отця Ігора. "Я ще в дитинстві знав, що буду священником. Почув голос від Іісуса, що сказав, ким мені бути. Прибіг до мами й розказую, а вона мені: "який з тебе священник, для цього потрібно гарно співати, а ти не вмієш".... Та у студентські роки його вже направили вірніше, той самий голос промовив: "головне, щоб ти мав духа Божого, а голос Бог тобі дасть" Такий добрий фільм, такая сильна атмосфера спокою та сили. Здавалося б, ці чоловіки багато провели розмов із солдатами. Вони стали свідками смерті та жорстокості військових технологій. Але біль вони забрали в свої душі, а нам дають розмову з Богом. Це священники, що виховують у солдатах не ненависть, а любов... до України.... до всього, що треба захищати. Автори дійсно змогли вибудувати фільм з унікальними, несхожими один на одного, портретами кожного з героїв..

https://www.youtube.com/watch?v=8g7RetCoMHQ